Ігор

?-945, київський кн. з 912 (за непевною літописною хронологією), за походженням варяг, син Рюрика; започаткував правління династії Рюриковичів у Київській Русі; підкорив древлян, уличів та ін. племена; очолив походи русів на Кавказ 914 і 943-44; 941 невдалий похід на Константинополь, 944 новий похід, що закінчився укладенням договору з Візантією; убитий повсталими древлянами.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ігор — Раннє запозичення із сканд.; ім'я Ingvarr; Ingvio — сканд. бог достатку і varr — охороняти, захищати (буквально: охоронець, захисник Інгве). Д.-рус. Інугварь. Ігорик, Ігорочок, Ігорьйк, Ігорьйчок, Горик, Гиря, Гарик. Що гомонить отам, зичитьУдосвіта?... Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Ігор — І́гор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Ігор — І́гор, -ря, -реві, -рем. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)