1. Універсальний словник-енциклопедія

Ізюм

М. у Харківській обл., райцентр, на р. Сіверський Донець (басейн Дону); 65 тис. мшк.; оптико-механічний, приладобудівний заводи; залізничний вузол; музеї; Спасо-Преображенський собор (XVII, XVIII, XX ст.), архітектурні пам'ятки XIХ ст. (Миколаївська та Вознесенська церкви). Поселення з часів Київської Русі, часті напади кочовиків, 1185 стояв табором кн. Ігор; письмова згадка про І. 1571; у XVII ст. споруджено фортецю, м. з 1639; з 1865 козацький Ізюмський полк.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізюм — Родзинки, див. кишмиш Словник чужослів Павло Штепа
  2. Ізюм — Ізю́м іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  3. ізюм — -у, ч. Те саме, що родзинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ізюм — РОДЗИ́НКИ́ (сушені ягоди винограду), ІЗЮ́М, КОРИ́НКА, КИШМИ́Ш, САБЗА́ (дрібні). А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок.. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадають (Т. Словник синонімів української мови
  5. Ізюм — Ізю́м, -му, -мові (місто); ізю́мський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ізюм — ІЗЮ́М, у, ч. Сушені ягоди винограду. Сушений виноград з насінням називається ізюмом, а без насіння — кишмишем (Укр. страви, 1957, 321); Бійці кинулись розламувати решту пасок, і в кожній із них знаходили.. то перстень золотий, то замість ізюму якесь блискуче каміння (Гончар, II, 1959, 73). Словник української мови в 11 томах