Ізяслав

М. у Хмельницькій обл., райцентр, на р. Горині (притока Прип'яті, басейн Дніпра); 18 тис. мшк.; підприємства харчової, меблевої, музичних інструментів промисловості; руїни замку XVI ст., бароковий оборонний монастир бернардинів (поч. XVII ст.), ґотично-ренесансний собор св. Івана Хрестителя (1599, 1756). Відомий з 1127, у XIII ст. входив до Галицько-Волинського князівства, з XIV ст. власність князів Острозьких, згодом — кн. Заславських; у XVII ст. вел. торговельний і господарський центр Волині, м. з 1795.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ізяслав — Ізясла́в 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Ізясла́в 2 іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови