Іларіон

I

церковний діяч і письменник Київської Русі XI ст.; 1051 київський митрополит; автор видатного церковно-богословського твору Слово про закон і благодать; прихильник політичної та культурної самостійності Київської держави.

II

1882-1972, митрополит Укр. Православної Автокефальної Церкви, історик Церкви, мовознавець, педагог; член НТШ, професор Київського унів., засновник і перший ректор Кам'янець-Подільського державного унів.; член Укр. партії соціалістів-федералістів, на поч. 1919 міністр освіти, 1919-20 міністр віросповідань УНР; 1920 емігрував до Польщі; засновник і редактор журналів Рідна Мова, Наша Культура (Варшава); 1940 архієпископ Холмський і Підляський, 1944 митрополит Холмсько-Підляський; 1944 емігрував до Швейцарії, 1947 — до Канади; з 1951 глава Укр. Греко-Православної Церкви у Канаді та митрополит Вінніпеґа; заснував Теологічне товариство (теп. імені митрополита Іларіона), гол. Науково-богословського товариства; ініціатор об'єднання трьох укр. автокефалій за кордоном; Пам'ятки старослов'янської мови X-XI ст., Дохристиянські вірування укр. народу; переклад Святого Письма на укр. мову (1962).