Ї, ї

Тринадцята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає йотований голосний звук ї (йі); вимовляється ї; у сучасному значенні вперше вжита 1874-75 у Записках Пд.-Зх. відділення Рос. географічного товариства.