Америка

Частина світу у зх. півкулі, між Тихим і Атлантичним о.; складається з 2 континентів — Пн. А. і Пд. А.; меридіанна протяжність бл. 15,5 тис. км, від мису Морріс-Джессеп на Ґренландії до мису Горн в архіпелагу Вогняна Земля; в А. розташовано 35 держав і 16 залежних територій; 42,0 млн. км2 і 763 млн. мшк. Америка

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Америка — Аме́рика іменник жіночого роду множина вживається через наявність відокремлених регіонів: Північна, Південна і Центральна Америка Орфографічний словник української мови
  2. Америка — Аме́рика 1. Америка ◊ такий, шо Америку видно міцний, гострий (перев. про бурачки, гірчицю, горілку)(ср, ст) 2. вул. львівська тюрма початку XX ст. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. Америка — Що таке Америка, спитай у Каленика, їздив по гроші, а привіз гниди й воші. Не всі українці, які їздили на заробітки до Америки перед першою світовою війною і у міжвоєнний час, поверталися додому з грішми. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. Америка — відкрива́ти / відкри́ти Аме́рику, ірон. Говорити чи оголошувати про те, що всім давно відоме. — Орисю, організація служниць існує вже добрих тридцять років, а ти нам тут відкриваєш Америку (Ірина Вільде); “Тобі, можливо, нудно читати ці рядки. Фразеологічний словник української мови
  5. Америка — Аме́рика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. Америка — Аме́рика, -ки ж. Америка. Ком. І. 54. В Америці, коли правда тому, що пишуть, і вчені люде, і пани не цураються роботи. Левиц. І. 166. Словник української мови Грінченка