Вільнюс

Столиця Литви, на р. Няріс; 584 тис. мшк.; міжнародний ярмарок сільськогосподарської продукції; промисловість: машинобудування, металообробна, електротехнічна, легка, харчова; залізничний вузол; міжнародний аеропорт; місцезнаходження римо-католицької архідієцезії та екзархату Рос. Православної Церкви; АН, 5 вузів (в тому числі унів. і консерваторія); музеї; особливо цінний комплекс старовинних пам'яток (XIV-XIX ст.), які мають риси взаємопроникнення культур: пол., литовської, білоруської, євр., особливо пізньобарокова група костелів і класицистична архітектура; залишки Верхнього Замку (XIV-XV ст.), пізньоґотичний костел св. Анни (XVI ст.), фрагменти Остробрамських укріплень (XVI-XVII ст.) з каплицею, де знаходиться чудотворний образ Остробрамської Матері Божої; собор (XV-XVIII ст.), собори св. Петра і Павла (XVII ст.) і св. Іоанна (XVI-XVIII ст.); кам'яниці і палаци (XVII-XVIII ст.), ратуша (1783). З 1323 столиця Литви; маґдебурзьке право 1387; з 1581 місцеперебування Литовського Трибуналу; 1569 засновано колегіум, 1578 перетворений в Академію (Віленський унів.); з 1795 під владою Росії; у XVIII-XIX ст. діяльність філоматів і філаретів, 1829-31 мешкав Т. Шевченко; 1919-1939 в кордонах Польщі; 19 IX 1939 зайнятий рад. військами і переданий Литві, 1940-91 столиця Литовської РСР; під час рад. окупації депортація населення вглиб СРСР, ув'язнення у Лукішках; 1941-44 нім. окупація, осередок пол. конспіративної діяльності (АК); 1944 операції Буря та Остра Брама.