вільномулярство в Україні

Поширилося від середини XVIII ст., перша ложа заснована у Вишнівці на Волині 1742 пол. офіцерами, перша територіальна масонська організація в Україні — Волинська Провінційна Ложа (кінець XVIII ст.); здебільшого антимонархічний характер, тому в V 1819 ложі в Україні розпущені, 1822 вільномулярство заборонене указом царя Олександра I, після чого діяло у підпіллі; до масонських лож належали К., О. та А. Розумовські, І. Котляревський, Д. Зубрицький, Капністи, Кочубеї, Кулябки, Ломиковські, Лукашевичі, Мартоси, Полетики, Родзянки, Сулими, Тарновські, Томари, Туманські, Ханенки, С. Петлюра, П. Скоропадський, С. Єфремов, Д. Дорошенко, В. Затонський; масони з України (С. Гамалія, Я. Дубянський, М. Антоновський, М. Ковалинський, В. Томара, К. Чеботарьов, А. Прокопович-Антонський) відігравали провідну роль у поширенні вільномулярства в Рос. імперії; припинило існування після встановлення рад. влади, але низка лож існувала у вел. осередках укр. еміграції; вільномулярські ложі відновили діяльність після проголошення державної незалежності України.