Дунай
Друга за довжиною після Волги р. в Європі; 2850 км, басейн 817 тис. км2; витоки в г. Шварцвальду; впадає в Чорне м., утворюючи дельту (гол. рукав Кілія); понад 300 приток, гол.: Інн, Драва, Сава, Морава (праві), Тиса, Олт, Серет, Прут (ліві); важливий водний шлях, сполучення з Райном (канал Райн-Майн-Д.), а також із Чорним м.; гідроелектростанції (найбільша у Залізній Брамі — 2100 МВ); на Д. розташовані: Відень, Братислава, Будапешт, Белґрад. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Дунай — Дуна́й іменник чоловічого роду річка в Центральній Європі Орфографічний словник української мови
- Дунай — Ду́най Дунай ◊ до ду́найу = до ду́блян (лайка): “До дунаю таке маскування!” – бурмотить Роман, наводячи дуло кулемета на білу цятку (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дунай — Розлив води, взагалі велике скупчення води Словник застарілих та маловживаних слів
- Дунай — Дуна́й, -на́ю, -на́єві, -на́єм, в -на́ї, -на́ю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дунай — Дунай, -наю м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 760. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 329. 2) Рѣка Дунай. О. 1в62. V. 103. ум. Словник української мови Грінченка