Йоруба
Африк. міста-держави, засновані приблизно в XI-XII ст. народом йоруба над Ґвінейською зат. (переважно теп. Пд.-Зх. Ніґерія); найважливіші: Іфе — релігійний центр, Ойо — резиденція правителя, Ілорін і Бенін; утворювали конфедерацію з теократично-монархічним устроєм; розквіт у XIII-XVI ст., розвинуті ремесла і мистецтво (знамениті скульптури з бронзи); з XVIII ст. поступовий занепад.
∗∗∗
Африк. народ, проживає на пд. зх. Ніґерії, частково у Беніні й Тоґо, бл. 20 млн.; мова йоруба.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- йоруба — йору́ба 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності йору́ба 2 іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови
- йоруба — невідм., мн. (одн. йоруба, ч.). Народ, який мешкає в західній і південно-західній частині Нігерії; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- йоруба — ЙО́РУБА, невідм., мн., одн., ч. і ж. Один із найдавніших народів Західної Африки; представники цього народу. Представники йоруба проживають на південному заході Нігерії та південному сході Беніну, а також на південному сході Гани та Того (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах