йоруба

йору́ба

невідм., мн. (одн. йоруба, ч.).

Народ, який мешкає в західній і південно-західній частині Нігерії; представники цього народу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йоруба — йору́ба 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності йору́ба 2 іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови
  2. йоруба — ЙО́РУБА, невідм., мн., одн., ч. і ж. Один із найдавніших народів Західної Африки; представники цього народу. Представники йоруба проживають на південному заході Нігерії та південному сході Беніну, а також на південному сході Гани та Того (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. Йоруба — Африк. міста-держави, засновані приблизно в XI-XII ст. народом йоруба над Ґвінейською зат. (переважно теп. Пд.-Зх. Ніґерія); найважливіші: Іфе — релігійний центр, Ойо — резиденція правителя, Ілорін і Бенін... Універсальний словник-енциклопедія