Львів

Обл. центр України; на околицях Л. беруть початок р. Полтва (притока Зх. Бугу) та р. Зубря (притока Дністра); 802 тис. мшк.; вел. промисловий центр: машинобудівна (автобуси, автонавантажувачі, сільськогосподарські машини, верстати), радіоелектронна (телевізори, комп'ютери, телефаксова апаратура, прилади), хіміч., нафтопереробна, легка, харчова промисловість; науковий (Зх. науковий центр НАНУ, 11 вузів, у т.ч. 5 унів., Укр. академія друкарства, музичний інститут), культурний (44 музеї, у т.ч. галерея мистецтв, етнографічний, історичний, Личаківське кладовище) осередок, ботанічний сад Львівського унів., 10 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва (у т.ч. Стрийський), 41 пам'ятка природи місцевого значення; центр. частина Л. оголошена історико-архітектурним заповідником (за кількістю цінних історико-культурних пам'яток Л. посідає 2 місце в Україні після Києва); церкви св. Миколая (XIII ст.), св. Івана Хрестителя (XIV ст.), св. Параскеви П'ятниці (XV ст., споруджена за кошти молдавського господаря Василя Лупола), василіянська св. Онуфрія (XVI-XIX ст., споруджена за кошти кн. Острозького), православна Петра і Павла (XVIII ст.), Преображенська (XIX ст.), вірменський собор (XIV ст.), гр.-католицький собор св. Юра (XVIII ст.), лат. кафедральний собор (XIV-XV, XVIII ст., архітектори П. Штехер, Й. Ґром, А. Рабіш), лат. храми: кармелітський св. Мартина (XVII-XVIII ст., теп. належить Євангельським християнам-баптистам), Марії Сніжної (XIV ст.), монастирі бенедиктинок (XVI-XVII ст.), бернардинів (поч. XVII ст.), домініканів (XVIII ст.); каплиці Кампіанів і Боїмів; пам'ятки світського будівництва у районі площі Ринок, міський і королівський арсенали, порохова вежа і багато ін. унікальних споруд. Заснований у XIII ст. галицько-волинським князем Данилом Галицьким, названий на честь Льва Даниловича, перша згадка 1256, у 70-х XIII ст. столиця держави; 1340 захоплений пол. королем Казимиром, розграбований, з 1387 остаточно під владою пол. королів; маґдебурзьке право з 1356; у середньовіччі вел. економічний центр на перетині торгових шляхів; з 1772 у складі Габсбурзької монархії; місце взаємодії культур сх. і зх., вел. осередок культурного життя українців, поляків, вірмен, євреїв; у Л. у 30-40-х XIX ст. розпочалося укр. національне відродження, тут виходила перша газета укр. мовою, діяли укр. товариства Галицька Матиця, Просвіта, НТШ та ін.; 1861 відкрито залізничне сполучення, 1884 — міський телефон, 1894 — лінія електричного трамваю; у роки I Світової війни захоплений рос. армією, масові репресії проти укр. населення; 1 XI 1918 проголошено ЗУНР, важкі укр.-пол. бої за місто, яке до 1939 перебувало у складі II Речі Посполитої; з 1939 в УРСР, масові репресії комуністичного режиму, 1941 після вступу нім. військ до Л. проголошено Укр. Державне Правління, негайно ліквідоване нацистами; у післявоєнний період стрімка індустріальна розбудова, непропорційний ріст міста, що створило численні комунальні проблеми, намагання русифікувати Л., пролетаризація; у 50-90-х центр самостійницького руху, осередок боротьби з комуністичним режимом, зокрема за легалізацію Укр. Греко-Католицької Церкви; влітку 1988 масові мітинги поклали початок широким змінам в УРСР, які закінчилися проголошенням незалежності.