Мардук
Національний бог вавилонян; творець і господар неба й землі; гол. центри культу: святиня Есаґіла (Есанґіла) та зиккурат Етеменанка у Вавилоні.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мардук — -а, ч. У давньовавилонській релігії – верховне божество. Великий тлумачний словник сучасної мови