Мітра

Індоіранський бог світла, покровитель воїнів, оспіваний у Ріґведі; особливою шаною оточений у Персії (культ Сонця), від I ст. його культ поширився в Рим. імперії, переважно серед воїнів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мітра — Мітра: — літургійний головний убір єпископа або священика у вигляді купола [55] Словник з творів Івана Франка
  2. мітра — I -и, ч. В давньоіранській і ведичній міфології – бог сонця, чистоти й правди. II -и, ж. Шапка; бинтова пов'язка голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мітра — мі́тра в давньоіранській і ведичній міфології (див. ведизм) бог сонця, чистоти й правди. Словник іншомовних слів Мельничука