Організація Північно-Атлантичного Договору

(North Atlantic Treaty Organization, НАТО) міжнародна політично-воєнна організація, створена 1949; союз колективної оборони; до 1990 із зх. боку була гол. елементом конфронтації й противником Варшавського договору; гол. органи: Рада НАТО (на рівні глав держав і урядів, або міністрів), генеральний секретар, Комітет планування оборони (міністри оборони), Військовий комітет (начальники штабів), 3 регіональні командування; члени: Бельгія, Данія, Франція, Голландія, Ісландія, Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія, США, Вел. Британія, Італія; від 1952 Греція, Туреччина, від 1982 Іспанія.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me