1. Універсальний словник-енциклопедія

Поліс

брит. рок-група; виступав (з перервами) 1977-87, у складі: засновник ансамблю, ударник С. Коупленд, вокаліст, гітарист, композитор і автор текстів Стінґ (справжнє Дж.М. Саммер), гітара, синтезатор Е. Саммерз (справжнє Сомерз), непостійний гітарист Г. Падовані; гіти (Roxane, Can't Stand Losing You, Invisible Sun).

∗∗∗

Типова для античного світу грец. форма державності, невдало названа м.-державою; п. становив спільноту громадян, в якій важливі рішення приймали народні збори; член спільноти об'єдували економічні, політичні інтереси, релігійні культи; форми правління залежно від внутрішніх стосунків: олігархія (правління небагатьох), демократія (правління народу).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліс — [пол'іс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  2. поліс — I -а, ч., іст. Місто-держава; особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства (типова для Стародавньої Греції). II -а, ч., фін. Страхове свідоцтво – документ про страхування (життя, майна і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліс — по́ліс 1 іменник чоловічого роду страхове свідоцтво по́ліс 2 іменник чоловічого роду античне місто іст. Орфографічний словник української мови
  4. поліс — ПО́ЛІС¹, а, ч., фін. Страхове свідоцтво – документ про страхування (життя, майна і т. ін.). Страховий поліс. ПО́ЛІС², а, ч., іст. Античне місто-держава, особлива форма рабовласницької держави. Словник української мови у 20 томах
  5. поліс — (англ. роlicу) 1. свідоцтво, що видається страховим товариством особі або установі, які щось застрахували в ньому, і містить умови договору про страхування. 2. розписка, квитанція. Економічний словник
  6. поліс — по́ліс I (грец. πόλις) місто-держава, що складалася з самого міста і прилеглої до нього території, особлива форма соціально-економічної і політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції. II (франц. police, від італ. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. поліс — По́ліс, -са; -ліси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поліс — ПО́ЛІС¹, а, ч., фін. Страхове свідоцтво — документ про страхування (життя, майна і т. ін.). Страховий поліс. ПО́ЛІС², а, ч., іст. Античне місто-держава, особлива форма рабовласницької держави. Словник української мови в 11 томах
  9. поліс — рос. полис документ, що його видає страхова компанія страхувальникові (фізичній чи юридичній особі) на підтвердження укладеного між ними договору страхування. Eкономічна енциклопедія
  10. поліс — (грец.) Давньогрецьке місто-держава, що включало в себе окрім власне міста ще і навколишні сільські землі, так звану хору. Архітектура і монументальне мистецтво