Просвітництво

Етап розвитку європ. культури кінця XVII — поч. XIX ст. У філософській думці П. домінує раціоналізм та науковість; розум трактується як засіб пізнання світу, суспільства й людини, а також як інструмент критики та скептичної оцінки здобутих раніше знань, що дає змогу визволити людство з-під влади забобонів, релігійних, інтелектуальних та політичних авторитетів; Вел. франц. енциклопедія стає знаряддям тогочасної науки; впевненість у чільній ролі освіти у формуванні людини та прогресі цивілізації; у соціальній та політичній думці: ліберальна концепція особи, суспільства та економіки, поняття суспільного договору (Ж.Ж. Руссо), ідея конституції та трьох сфер влади (Ш.Л. де Монтеск'є), правових інституцій і захисту свободи індивідуума; критика релігійних інституцій, постулат т.зв. природної релігії (деїзм), яка спирається на розум (І. Кант), лібертинізм (Ф.М. Вольтер, Д. Дідро, Д. де Сад), атеїзм (Гольбах).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітництво — просві́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. Просвітництво — Рух, пов’язаний з ідеологічними зрушеннями, що протягом XVIII століття охопили всі європейські країни (й Америку). По суті... Енциклопедія політичної думки
  3. просвітництво — -а, с., іст. Період розвитку революційної буржуазної науки і культури в Західній Європі 17-18 ст. Вік (епоха) просвітництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просвітництво — ПРОСВІ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Те саме, що просвіти́тельство 1. Просвітництво було явищем усеєвропейським, але різні країни охоплювалися цим рухом у різний час, і проявлявся він у них з різною масштабністю та інтенсивністю (з наук.-попул. літ.). 2. Діяльність просвітника; освітенство. Словник української мови у 20 томах
  5. просвітництво — ПРОСВІТНИЦТВО — а) хронологічний період кін. XVII — XVIII ст., який позначається поняттям "доба П."; б) філософська та ідейна течія, поширена в Зх. Європі у XVII — XVIII ст., що охопила фактично всі сфери культури. Отже... Філософський енциклопедичний словник
  6. просвітництво — ПРОСВІ́ТНИЦТВО, а, с.: ∆ Вік (епо́ха) просві́тництва, іст. — період розвитку революційної буржуазної науки і культури в Західній Європі XVII-XVIII ст.; Філосо́фія просві́тництва — учення про розвиток революційної буржуазної науки і культури в Західній Європі XVII-XVIII ст. Словник української мови в 11 томах