1. Універсальний словник-енциклопедія

Сельджуки

Турец. мусульманська династія; заснована Сельджуком (помер 1010), вождем одного з тюркських племен оґузів; правили на Закавказзі, в Середній Азії та на Близькому Сх.; ділилися на кілька гілок: Великі С. 1037-1157, сирійські С. 1078-1117, румійські С. з Малої Азії 1077-1300 (т.зв. Конійський султанат), іракські С. 1118-94; С. також називали відгалуження оґузів, що перебувало під владою династії С.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сельджуки — -ів, мн. (одн. сельджук, -а, ч.). Стародавні туркменські племена, які створили в 11 ст. велику державу на завойованих землях Малої та Середньої Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сельджуки — СЕЛЬДЖУ́КИ, ів, мн. (одн. сельджу́к, а, ч.). Стародавні туркменські племена, які створили в XI ст. велику державу на завойованих землях Малої та Середньої Азії. Словник української мови у 20 томах
  3. сельджуки — СЕЛЬДЖУ́КИ, ів, мн. (одн. сельджу́к, а, ч.). Стародавні туркменські племена, які створили в XI ст. велику державу на завойованих землях Малої та Середньої Азії. Словник української мови в 11 томах