Сирія

Держава у Азії, на узбережжі Середземного м. На зх. г. Антиліван (вис. до 2629 м) та розлогий тектонічний прогин з долиною р. Асі, на сх. кам'яниста Сирійська пустеля (1/3 поверхні країни) та височинна частина території Месопотамії, поділена долиною Євфрату; на узбережжі клімат субтропічний морський, в глибині суходолу сухий і вкрай сухий. Араби (89%), курди; мусульмани (90%), християни; гол. м.: Дамаск, Галаб, Гімс, Латакія. Основу економіки становлять видобуток і експорт нафти, сільське господарство, насамперед садівництво (цитрусові, оливки, виноград); кочовий випас овець, кіз, верблюдів; нафтопереробна, текстильна промисловість; ремесла з багатовіковими традиціями. Історія. У XVII-XVI ст. до н.е. у складі держави Мітанні, з кін. IV ст. до н.е. центр Селевкідської держави; з 64 до н.е. рим. провінція; у VII ст. н.е. завойована арабами, центр халіфату Умайядів (столиця Дамаск), ісламізація та арабська колонізація земель С.; від XVI ст. у складі Османської імперії; з 1920 франц. підмандатна територія; з 1943 незалежна республіка; 1945 співзасновник Ліги араб. держав; часті військові перевороти, від 1963 після чергового перевороту країною керує соціалістична партія Баас; 1966 була проголошена соціалістично-демократична республіка; 1967 арабо-ізраїльська війна та втрата Ґоланських висот; з 1971 президент Г. Асад; 1976 втручання сирійських військ у громадянську війну в Лівані (за дорученням Ліги арабських держав), 1990, після закінчення громадянської війни, встановлення цілковитого військового контролю над Ліваном; 1991 участь у війні з Іраком на боці союзників; від 1991 мирні переговори з Ізраїлем. Сирія Сирія. Рис. 2

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сирія — Си́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Сирія — Си́рія, -рії, -рією; сирі́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)