система

Внутрішньовпорядкована структура елементів, яка становить цілісність, сукупність організаційних засад, норм та правил, обов'язкових для певної галузі (напр., фінансова с., с. освіти); сукупність способів дії (метод).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. система — систе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. система — Одне із основних понять сучасної наукової методології, широко використовуване в усіх сферах знань і наукових дисциплінах, але не має достатньо строгого і загального визначення, придатного для характеристики численних і різноманітних окремих випадків. Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. система — (певна) порядок, ФР. плян <н. без системи>, (пашпортна) режим, (рослин) клясифікащя, (судова) устрій, (комуністична) лад, (економічна) формація, (виборча) розпорядок, (оборони) структура, будова, (педагогічна) метода, (енергетична) комплекс... Словник синонімів Караванського
  4. система — Сукупність взаємозалежних елементів, що утворюють єдине ціле. Словник термінів з агрофітоценології
  5. система — [сиестема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  6. система — -и, ж. 1》 Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням і взаємним зв'язком частин чого-небудь. || Продуманий план. || Заведений, прийнятий порядок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. система — Улад Словник чужослів Павло Штепа
  8. система — СИСТЕ́МА, и, ж. 1. Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв'язком частин чого-небудь. Бажаючи дати кілька коротеньких заміток про деякі питання нашої мови, я не буду додержуватися якоїсь певної системи в виборі тем (В. Словник української мови у 20 томах
  9. система — И, ж. 1. нарк. Систематичне вживання наркотиків, залежність від них. ◇ Сидіти на системі, впасти в систему — мати наркотичну залежність. 2. Угруповання хіпі. 3. комп. Системний блок. З системою обережно: краще взяти коробку на руки. Словник сучасного українського сленгу
  10. система — (-и) ж. 1. мол. Об'єднання, спільність хіпі. БСРЖ, 538; ПСУМС, 63. 2. нарк. Систематичне вживання наркотиків. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
  11. система — (англ. system) 1. сукупність взаємопов’язаних між собою частин, елементів, які утворюють єдине ціле. 2. порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв’язком частин чого-небудь; правильне розташування частин, певний порядок... Економічний словник
  12. система — систе́ма (від грец. σύστημα – утворення, складення) 1. Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2. Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3. Форма суспільного устрою (напр., державна С). Словник іншомовних слів Мельничука
  13. система — СИСТЕМА (від грецьк. σνστημα — поєднання, утворення) — сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія. Якісні характеристики цих елементів становлять зміст... Філософський енциклопедичний словник
  14. система — ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев. Словник синонімів української мови
  15. система — Систе́ма, -ми, -мі; -те́ми, -те́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. система — СИСТЕ́МА, и, ж. 1. Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв’язком частин чого-небудь. Бажаючи дати кілька коротеньких заміток про деякі питання нашої мови, я не буду додержуватися якоїсь певної системи в виборі тем (Сам. Словник української мови в 11 томах
  17. система — рос. система 1. Сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і зв'язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність. С. відіграє важливу роль у сучасній науці, техніці та практичній діяльності. Eкономічна енциклопедія