система

систе́ма

-и, ж.

1》 Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням і взаємним зв'язком частин чого-небудь.

|| Продуманий план.

|| Заведений, прийнятий порядок.

Система участі — основана на використанні акціонерної форми підприємств; полягає у скуповуванні головною компанією контрольного пакету акцій іншої компанії, яка, у свою чергу підпорядковує собі ще одну компанію.

2》 бот., зоол. Класифікація.

3》 Форма організації, будова чого-небудь (державних, політичних, господарських одиниць, установ і т. ін.).

|| Форма суспільного устрою; формація.

Банківська система — група фінансових інститутів, об'єднана угодою з метою регулювання грошово-кредитних стосунків для сприяння економічному зростанню.

Валютна система — сукупність кредитно-грошових стосунків, сформованих на основі інтернаціоналізації господарського життя й розвитку світового ринку.

Грошова система — встановлена державою форма організації грошового обігу та емісії національних грошових знаків.

Виборча система — порядок формування виборних органів держави.

Двопартійна система — поширена політична система, при якій дві найбільші партії періодично змінюють одна одну при владі.

Емісійна система — законодавчо встановлений порядок емісії грошей та вилучення їх з обігу.

Інформаційна система — система, призначена для рішення завдань пошуку та логічної обробки інформації.

Контрактна система ек. — сукупність замовлень держави приватним корпораціям на виконання досліджень або виробництво продукції із забезпеченням гарантованого ринку збуту.

Міжнародна система одиниць (СІ) — єдина універсальна система одиниць фізичних величин, у якій основними одиницями є метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кангдела і моль.

Національна валютна система — державно-правова форма організації валютних відносин держави, регламентована національним законодавством.

Обчислювальна система — сукупність програм і технічних засобів, призначених для обробки інформації.

Однопартійна система — форма суспільного устрою, при якому державна влада належить представникам однієї політичної партії.

Операційна система спец. — організована певним чином сукупність керівних та оброблювальних програм, що забезпечують найекономніший розподіл ресурсів системи та виконання програм.

Система оподаткування — сукупність податків, зборів, ін. обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів.

Фінансово-кредитна система — сукупність фінансових, інвестиційних та кредитних інститутів держави.

4》 Сукупність яких-небудь елементів, одиниць, частин, об'єднуваних за спільною ознакою, призначенням.

Гетерогенна система — неоднорідна система, яка складається з компонентів, що перебувають у різних фізичних станах.

Гомогенна система — однорідна система, в якій усі компоненти перебувають в одній фазі.

Двійкова система числення — позиційнв система числення, в якій основа системи числення становить два.

Десяткова система числення — позиційна система числення, в якій основа системи числення становить десять.

Кліматична система — сукупність атмосфери, гідросфери, біосфери, геосфери та їх взаємодія.

Макроскопічна система — система, розміри якої в багато разів перевищують відстані між молекулами, що її створюють.

Періодична система елементів — система хімічних елементів, форми та властивості яких (а також їхніх сполук) перебувають у періодичній залежності від величини заряду ядер їх атомів.

Позиційна система числення — система числення, в якій конкретне значення числа визначається не тільки певними цифрами, а й положенням кожної з цифр.

Система координат мат. — сукупність умов, що визначають положення точки на прямій, на площині, в просторі.

Система числення мат. — погоджена система правил та позначень для подання чисел у вигляді послідовності цифр.

Термодинамічна система — сукупність макроскопічних тіл і полів, що обмінюються енергією та речовиною один з одним та із зовнішнім середовищем.

|| у сполуч. зі сл. річка, ріка та власними назвами річок. Річка з її притоками.

Річковаодна) система — сукупність природних і штучних водойм.

5》 Сукупність принципів, які є основою певного вчення.

|| Сукупність способів, методів, прийомів здійснення чого-небудь. Система управління.

6》 Будова, структура, що становить єдність закономірно розташованих та функціонуючих частин.

|| Технічний комплекс, що складається із взаємопов'язаних споруд, механізмів, машин і т. ін.

|| Марка, тип, конструкція яких-небудь машин, їх частин і т. ін. Система парашута.

|| Сукупність предметів, пристроїв і т. ін. однакового призначення.

|| Сукупність господарчих одиниць, установ, об'єднаних організаційно. Система охорони здоров'я. Модульна система. Система газопостачання.

Автоматизована система — система, що реалізує встановлені функції за допомогою персоналу і комплексу засобів автоматизації.

Автоматична система — система, що реалізовує встановлені функції автоматично, без участі людини.

Система керування базами даних — комплекс програм та мовних засобів, призначених для створення баз даних, підтримання їх в актуальному стані та організації санкціонованого доступу до них.

Система обробки даних — комплекс технічних і математичних засобів, що виконує автоматизовану обробку даних.

7》 геол. Сукупність шарів гірських порід, що характеризується певними викопними фауною і флорою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. система — систе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. система — Одне із основних понять сучасної наукової методології, широко використовуване в усіх сферах знань і наукових дисциплінах, але не має достатньо строгого і загального визначення, придатного для характеристики численних і різноманітних окремих випадків. Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. система — (певна) порядок, ФР. плян <н. без системи>, (пашпортна) режим, (рослин) клясифікащя, (судова) устрій, (комуністична) лад, (економічна) формація, (виборча) розпорядок, (оборони) структура, будова, (педагогічна) метода, (енергетична) комплекс... Словник синонімів Караванського
  4. система — Сукупність взаємозалежних елементів, що утворюють єдине ціле. Словник термінів з агрофітоценології
  5. система — [сиестема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  6. система — Улад Словник чужослів Павло Штепа
  7. система — СИСТЕ́МА, и, ж. 1. Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв'язком частин чого-небудь. Бажаючи дати кілька коротеньких заміток про деякі питання нашої мови, я не буду додержуватися якоїсь певної системи в виборі тем (В. Словник української мови у 20 томах
  8. система — И, ж. 1. нарк. Систематичне вживання наркотиків, залежність від них. ◇ Сидіти на системі, впасти в систему — мати наркотичну залежність. 2. Угруповання хіпі. 3. комп. Системний блок. З системою обережно: краще взяти коробку на руки. Словник сучасного українського сленгу
  9. система — (-и) ж. 1. мол. Об'єднання, спільність хіпі. БСРЖ, 538; ПСУМС, 63. 2. нарк. Систематичне вживання наркотиків. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
  10. система — (англ. system) 1. сукупність взаємопов’язаних між собою частин, елементів, які утворюють єдине ціле. 2. порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв’язком частин чого-небудь; правильне розташування частин, певний порядок... Економічний словник
  11. система — систе́ма (від грец. σύστημα – утворення, складення) 1. Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2. Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3. Форма суспільного устрою (напр., державна С). Словник іншомовних слів Мельничука
  12. система — Внутрішньовпорядкована структура елементів, яка становить цілісність, сукупність організаційних засад, норм та правил, обов'язкових для певної галузі (напр., фінансова с., с. освіти); сукупність способів дії (метод). Універсальний словник-енциклопедія
  13. система — СИСТЕМА (від грецьк. σνστημα — поєднання, утворення) — сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія. Якісні характеристики цих елементів становлять зміст... Філософський енциклопедичний словник
  14. система — ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев. Словник синонімів української мови
  15. система — Систе́ма, -ми, -мі; -те́ми, -те́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. система — СИСТЕ́МА, и, ж. 1. Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв’язком частин чого-небудь. Бажаючи дати кілька коротеньких заміток про деякі питання нашої мови, я не буду додержуватися якоїсь певної системи в виборі тем (Сам. Словник української мови в 11 томах
  17. система — рос. система 1. Сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і зв'язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність. С. відіграє важливу роль у сучасній науці, техніці та практичній діяльності. Eкономічна енциклопедія