Студинський Кирило

(псевдонім: К. Вікторин, І. Лаврин, К. Зорян)

1868-1941, укр. літературознавець, громадський діяч; доктор філософії, член НТШ (1925-32 голова), ВУАН (1934-39 разом з В. Щуратом, М. Возняком, Ф. Колессою позбавлений звання академіка;); доцент Яґеллонського унів. у Кракові, професор Львівського унів., усунутий з посади у міжвоєнний період, 1939-41 професор, декан і проректор Львівського унів.; член Християнсько-суспільної партії, посол до австр. парламенту; редактор видань товариства Просвіта; 1916-20 гол. Учительської Громади у Львові; 1918-19 член Укр. Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР; 1918-19 заарештований і ув'язнений у пол. таборах; 1922-25 гол. Укр. фонду воєнних вдів і сиріт, гол. Крайового комітету допомоги голодуючій Україні у Львові; 1939 гол. Народних Зборів Зх. України; 1940 депутат ВР СРСР від Львова; під час відступу Червоної армії примусово евакуйований зі Львова разом з П. Франком; загинув за нез'ясованих обставин; понад 500 наукових праць (у т.ч. Матеріали до історії культурного життя в Галичині 1795-1857, До історії взаємин Галичини з Україною, В п'ятьдисятиліттє смерті Т. Шевченка).