студити

Чернечий чин Укр. Греко-Католицької Церкви, сформований у 1907 з ініціативи митрополита А. Шептицького; перший монастир збудований у с. Скнилів поблизу Львова; перший ігумен чину К. Шептицький; згідно зі статутом кожна лавра з приєднаними монастирями становила окрему адміністративну одиницею на чолі з ігуменом (децентралізований устрій); місіонерська діяльність, зокрема 1908-24 душпастирська праця серед укр. селян-емігрантів у Боснії; в роки I Світової війни Скнилівську лавру зруйновано, частину монахів мобілізовано до війська, ін. ув'язнено; 1919 переїхали до с. Унева (Перемишлянського повіту; теп. Львівська обл.); утримували ремісничі майстерні, бурси, будинки для сиріт, бібліотеку Студіон і малярську школу у Львові, палітурну майстерню в Уневі; місячники Промінчик Сонця Любові, Ясна Путь; 1939-45 у зх.-укр. землях було 2 лаври (с. Унів та Львів), два монастирі (Львів та Зарваниця), один скит (Підлюте), парохіальний дім у с. Коростів, осередки у Флоренці (Лемківщина), Дорі (Гуцульщина) та ін.; після ліквідації рад. владою Церкви у Галичині (1946) в Уневі було створено концентраційний табір для католицького духовенства, згодом притулок для людей літнього віку; після виходу з підпілля відновили у незалежній Україні монастирі, розгорнули видавничу і місіонерську діяльність; з 1951 чернечий дім у м. Вутсток (Канада); 1964 зусиллями патріарха Й. Сліпого відкрито монастир у Кастельґандольфо поблизу Рима; з 1974 у Параґваї; обитель чину існує в Америці.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. студити — студи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. студити — Остуджувати, ОХОЛОДЖУВАТИ; (- холодний вітер) дмухати, дути, віяти. Словник синонімів Караванського
  3. студити — СТУДИ́ТИ, студжу́, сту́диш, недок., розм. 1. кого, що і без дод. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати. Словник української мови у 20 томах
  4. студити — студжу, студиш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати. || перех. Дмухаючи на гарячу страву, робити її холоднішою. || неперех. Дути на руки для їх зігрівання. || неперех. Дути, віяти (про вітер). 2》 перех. Сильно морозити, трусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. студити — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  6. студити — СТУДИ́ТИ, студжу́, сту́диш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати. Вогонь палить, вода студить (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  7. студити — Студити, -джу, -диш гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у. Словник української мови Грінченка