студити

Чернечий чин Укр. Греко-Католицької Церкви, сформований у 1907 з ініціативи митрополита А. Шептицького; перший монастир збудований у с. Скнилів поблизу Львова; перший ігумен чину К. Шептицький; згідно зі статутом кожна лавра з приєднаними монастирями становила окрему адміністративну одиницею на чолі з ігуменом (децентралізований устрій); місіонерська діяльність, зокрема 1908-24 душпастирська праця серед укр. селян-емігрантів у Боснії; в роки I Світової війни Скнилівську лавру зруйновано, частину монахів мобілізовано до війська, ін. ув'язнено; 1919 переїхали до с. Унева (Перемишлянського повіту; теп. Львівська обл.); утримували ремісничі майстерні, бурси, будинки для сиріт, бібліотеку Студіон і малярську школу у Львові, палітурну майстерню в Уневі; місячники Промінчик Сонця Любові, Ясна Путь; 1939-45 у зх.-укр. землях було 2 лаври (с. Унів та Львів), два монастирі (Львів та Зарваниця), один скит (Підлюте), парохіальний дім у с. Коростів, осередки у Флоренці (Лемківщина), Дорі (Гуцульщина) та ін.; після ліквідації рад. владою Церкви у Галичині (1946) в Уневі було створено концентраційний табір для католицького духовенства, згодом притулок для людей літнього віку; після виходу з підпілля відновили у незалежній Україні монастирі, розгорнули видавничу і місіонерську діяльність; з 1951 чернечий дім у м. Вутсток (Канада); 1964 зусиллями патріарха Й. Сліпого відкрито монастир у Кастельґандольфо поблизу Рима; з 1974 у Параґваї; обитель чину існує в Америці.