студити

СТУДИ́ТИ, студжу́, сту́диш, недок., розм.

1. перех. і без додатка. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати.

Вогонь палить, вода студить (Укр.. присл.., 1963, 245);

Мела хуртовина, сніг падав за комір, холодними струмками студив обличчя, але Сергій цього не помічав (Гур., Друзі.., 1959, 175);

Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні і ноги студила колюча світанкова роса (Мур., Бук. повість, 1959, 25);

В квітні ще не раз північні вітри з морозами студили землю (Горд., Дівчина.., 1954, 19);

// перех. Дмухаючи на гарячу страву, робити її холоднішою.

Отець Артемій.. налив з стакана в мисочку чаю і почав похапцем студити (Н.-Лев., IV, 1956, 46);

Студить юшку в ложці Іван, і витягнуті трубкою губи ворушать цурпалками коротких вусів (Стельмах, На.. землі, 1949, 148);

// неперех. Дути на руки для їх зігрівання.

Кожне у руки студе, бо хоче їх нагріти (Укр.. присл.., 1963, 138);

// неперех. Дути, віяти (про вітер).

Із степу не переставав студити холодний вітер (Епік, Тв., 1958, 113);

Починав падати різкий дощ, студив.. морський вітер (Мик., II, 1957, 217).

2. перех. Сильно морозити, трусити.

Вдень було нудно. Студила пропасниця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. студити — студи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. студити — Остуджувати, ОХОЛОДЖУВАТИ; (- холодний вітер) дмухати, дути, віяти. Словник синонімів Караванського
  3. студити — СТУДИ́ТИ, студжу́, сту́диш, недок., розм. 1. кого, що і без дод. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати. Словник української мови у 20 томах
  4. студити — студжу, студиш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати. || перех. Дмухаючи на гарячу страву, робити її холоднішою. || неперех. Дути на руки для їх зігрівання. || неперех. Дути, віяти (про вітер). 2》 перех. Сильно морозити, трусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. студити — Чернечий чин Укр. Греко-Католицької Церкви, сформований у 1907 з ініціативи митрополита А. Шептицького; перший монастир збудований у с. Скнилів поблизу Львова; перший ігумен чину... Універсальний словник-енциклопедія
  6. студити — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  7. студити — Студити, -джу, -диш гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у. Словник української мови Грінченка