1. Універсальний словник-енциклопедія

Тимур

(Тамерлан, Тимурленґ – Тимур кульгавий)

1336-1405, середньоаз. правитель з 1370; один із найвідоміших завойовників; створив державу, що сягала від Китаю до Чорного м. (столиця Самарканд).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тимур — Тиму́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Тимур — монг. (через тюрк.); Тимур (Тамерлан) — ім'я середньоазіатського еміра і полководця; від tumur (demir) — залізо. Поширилося під впливом повісті А. Гайдара "Тимур і його команда". Тіма. Власні імена людей. Словник-довідник