Фуко
I
(Foucauld)
Шарль де, 1858-1916, франц. мандрівник, офіцер і католицький місіонер; з 1901 місіонерська діяльність в Сахарі; убитий туареґами; Мудрість пустелі.
II
(Foucault)
Мішель, 1926-84, франц. філософ, історик культури; викладав в унів. Парижа, Клермон-Феррана, з 1970 у Коллеж де Франс; гол. мета досліджень Ф. — побудова особливої дисципліни археології знання, яка досліджує системи інтелектуальних передумов пізнання й культури на матеріалі основних галузей гуманітарного знання; ці передумови визначаються пануючим в культурі типом семіотичного співвідношення слів і речей; виділяє три системи таких предумов: ренесансну, класичний раціоналізм і сучасну; в останніх роботах намагається відповісти на питання, чи можлива така поведінка морального суб'єкта, яка дозволяє йому стати самим собою.
III
(Foucault)
Жан Бернар Леон, 1819-68, франц. фізик-експериментатор; член Фр. АН та іноземних академій; праці з оптики, механіки, електромагнетизму (відкрив вихрові струми, маятник Ф. та ін.).
Значення в інших словниках
- Фуко — Фуко́ прізвище Орфографічний словник української мови
- Фуко — Фуко Мішель(1926–1984) — французький філософ, автор праць з історії розвитку думки і постструктураліст. Фуко навчався у Вищій педагогічний школі, у 1948 році отримав науковий ступінь з філософії, у 1950-му – з психології, а в 1952-му... Енциклопедія політичної думки
- Фуко — див. Фуко, Мішель-Поль Філософський енциклопедичний словник