Харків

Обл. центр України, при злитті р. Харкова, Лопані та Уди (басейн Сіверського Дінця); 1,6 млн. мшк. (другий після Києва за чисельністю жителів в Україні); один з найбільших індустріальних центрів України: енергетичне (Електроважмаш, Укрелектромаш), електромеханічне, тракторне (Харківський тракторний завод), сільськогосподарське, транспортне машинобудування, верстатоскладальна, приладобудівна, радіоелектронна, хіміко-фармацевтична, харчова промисловість; вел. транспортний вузол, з 1975 — метрополітен, аеропорт; 39 вузів, у т.ч. 11 унів.; філармонія, цирк, 6 театрів (зокрема, опери та балету), музеї, ботанічний сад, зоопарк; Покровський собор (1689), Успенський собор (1771-77) з дзвіницею, корпус унів. (1766-77). Заснований на поч. 50-х XVII ст. (за ін. відомостями, 1620-29) козаками-переселенцями з Правобережної України (назва ймовірно від імені першопоселенця козака Харка), м. з 1650; від середини XVII ст. до 1765 центр Харківського полку, у ці часи жителі відбили 12 татарських нападів; наприкінці XVIII ст. значний економічний, культурний центр Слобідської України, вел. торговиця, на поч. XIX ст. бурхливий промисловий розвиток, спорудження перших промислових підприємств; осередок укр. культурного життя (1805 відкрито універ., виходять перші укр. альманахи); у XIX ст. найбільший в Україні промисловий осередок; 1919-34 столиця рад. України, вел. культурний центр, де прискореними темпами відбувалася українізація, у 30-х замінена форсованою русифікацією; у 80-90-х важливий центр громадського життя, форпост на пн.-сх. рубежах Укр. держави.