1. Універсальний словник-енциклопедія

Хортиця

Острів на Дніпрі; входить у міську смугу Запоріжжя; довж. 12 км, шир. 2,5 км; загальна площа бл. 2650 га; вперше згадується у праці Костянтина VII Багрянородного Про управління імперією (середина X ст.) під назвою острів св. Григорія; за часів Київської Русі важливий торговельний пункт; за Іпатіївським літописом місце, де збирались руські дружини перед походом на половців; на пн. біля дніпровського порога Вільного знаходився острів Мала Хортиця, де Д. Вишневецький бл. 1552 заснував першу Запорозьку Січ; до 1775 у складі володінь Запорозької Січі; з 1965 історико-культурний заповідник, музей історії запорозького козацтва.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хортиця — хорти́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хортиця — ХОРТИ́ЦЯ, і, ж. Самка хорта. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру [огирі], а біля стремена бігла біленька хортиця (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  3. хортиця — -і, ж. Самиця хорта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Хортиця — Хорти́ця, -ці (острів); хорти́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хортиця — ХОРТИ́ЦЯ, і, ж. Самиця хорта. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру [огирі], а біля стремена бігла біленька хортиця (Стор., І, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах
  6. хортиця — Хортиця, -ці ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят. Грин. II. 263. Словник української мови Грінченка