1. Універсальний словник-енциклопедія

акмеїзм

Напрямок у рос. поезії 1911-21, започатковували М. Гумільов, С. Городецький та О. Мандельштам; зосереджений на конкретному та образному відтворенні краси реального світу; заперечував містичне сприйняття реальності символістами.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акмеїзм — акмеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. акмеїзм — -у, ч. Напрямок у російській літературі, що виник у 1912-1913 рр. і проповідував теорію "мистецтва для мистецтва", індивідуалізм, формалізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акмеїзм — АКМЕЇ́ЗМ, у, ч. Напрям у російській поезії початку XX ст., представники якого, протиставляючи себе символістам, прагнули до предметно-конкретного зображення світу, використання слова у первісному, а не символічному значенні. Словник української мови у 20 томах
  4. АКМЕЇЗМ — • АКМЕЇЗМ (від грец. 'ακμή — вершина, розквіт) - модерністська течія в рос. поезії 10-х pp. 20 ст., яка сформувалася в умовах кризи бурж. мист-ва передреволюц. часу. Теоретики А. — М. Гумільов і С. Городецький проголошували (журн. Українська літературна енциклопедія
  5. акмеїзм — (від грец. ακμή – вершина чогось) модерністська течія в російській поезії на початку 20 ст. Акмеїсти проповідували теорію «чистого мистецтва», аполітизм, індивідуалізм та містику. Група акмеїстів розпалася в 1922. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. акмеїзм — Акмеї́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. акмеїзм — АКМЕЇ́ЗМ, у, ч. Реакційний напрям у російській літературі, що виник у 1912 —1913 рр. і проповідував теорію "мистецтва для мистецтва", індивідуалізм, формалізм. Реалізм.. розвивається в непримиренній боротьбі з різноманітними ідеалістичними.. Словник української мови в 11 томах