аскеза

Добровільна й методична практика тілесного умертвіння з метою досягнення моральної досконалості, спасіння чи містичного поєднання з Богом; практикована у багатьох релігіях, зокрема індуїзмі, буддизмі, християнстві.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аскеза — Аске́за: — аскетизм, аскет [41] Словник з творів Івана Франка
  2. аскеза — аске́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. аскеза — -и, ж. 1》 Сукупність фізичних і моральних вправ, спрямованих на вивільнення духу (на противагу плоті). 2》 Те саме, що аскетизм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аскеза — АСКЕ́ЗА, и, ж. 1. рел. Спосіб життя, що відповідає вимогам аскетизму (у 1 знач.). Сповнене аскези і служіння Богу, життя Іоанна викликало велику повагу до нього жителів Іудеї, серед яких він проповідував (з наук.-попул. літ.); Монастирська аскеза. Словник української мови у 20 томах
  5. аскеза — Аске́за, -зи, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)