бароковий парк

Форма парку, а також напрямок у садово-парковому мистецтві; характерний для XVII — 1 полов. XVIII ст.; сформувався гол. чином у Франції; відзначався композиційною єдністю із архітектурою палацу, регулярністю та симетрією, динамікою ландшафтних форм і водного господарства.