бензопірен

Органічна сполука, ароматичний вуглеводень з п'ятьма сконцентрованими бензольними кільцями; відзначається дуже сильною канцерогенною дією; міститься у смолах, пеках, автомобільних викидах, димі сигарет.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензопірен — бензопіре́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бензопірен — -у, ч. Те саме, що бензпірен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бензопірен — БЕНЗОПІРЕ́Н, БЕНЗПІРЕ́Н, а, ч., хім. Канцерогенна речовина, що є різновидом ароматичного вуглеводню. Шкідливими є деякі речовини тютюнового диму (бензпірен, дьоготь тощо) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах