бензол
С6Н6, органічна сполука, найпростіший ароматичний вуглеводень; безбарвна, легкозаймиста рідина, змішується з органічними розчинниками; одержують внаслідок переробки нафти або з кам'яновугільної смоли; дуже важлива хіміч. сировина (напр., для виробництва аніліну, фенолу); добрий розчинник; має канцерогенні властивості.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бензол — бензо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бензол — -у, ч. 1》 Найпростіший представник ароматичних вуглеводнів. 2》 заст. Бензен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бензол — БЕНЗО́Л, у, ч., хім. Безбарвна горюча рідина зі своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам'яного вугілля або з нафти. На вулицях пахло бензолом (М. Словник української мови у 20 томах
- бензол — бензо́л (від лат. benzoe – ароматичний сік) органічна сполука, безбарвна летка рідина з своєрідним нерізким запахом. Застосовують у виробництві барвників, пластмас, вибухових речовин, як розчинник жирів, лаків, смол тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- бензол — БЕНЗО́Л, у, ч. Безбарвна горюча рідина із своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам’яного вугілля або з нафти. Словник української мови в 11 томах