берендеї

Кочові тюркські племена, з'явилися в Х ст. на пд. від кордонів Київської Русі; під натиском половців з кінця XI ст. перейшли під владу київських кн., оселилися по р. Рось та Пд. Буг; у літописах згадуються як частина чорних клобуків; поступово асимілювалися.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берендеї — -їв, мн. Тюркське кочове плем'я в південноруських степах в 11-12 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. берендеї — БЕРЕНДЕ́Ї, їв, мн. (одн. беренде́й, я, ч.), іст. Кочові тюркські племена, які у кінці XI ст. під натиском половців осіли на київських, чернігівських, переяславських землях і перейшли під владу київських князів. Словник української мови у 20 томах