бернардини
Католицький чернечий орден, відгалуження францисканців суворішого статуту, зв. обсервантами; пол. обсервантів почали називати бернардинами від гол. представника цього руху, Бернарда з Сієни, під керівництвом якого у Кракові 1454 виник перший обсервантський монастир; найпоширеніший католицький орден на укр. землях, монастирі в Луцьку, Дубні, Житомирі, Львові та ін.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бернардини — БЕРНАРДИ́НИ, ів, мн. (одн. бернарди́н, а, ч.). Те саме, що бернарди́нці. На майдані хвилювалося ціле море голів; паралельно до стін замку, від костьолу бернардинів до православної церкви, зімкнутою лавою стояли надвірні козаки (М. Словник української мови у 20 томах
- бернардини — Члени католицького чернечого ордену, що виник у XI ст. Словник застарілих та маловживаних слів