1. Універсальний словник-енциклопедія

борт

Бічна стіна (бік) судна, що тягнеться від носа до корми.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борт — БОРТ, ч. 1. род. у. Бокова стінка судна, літака і т. ін.; бічна частина палуби. Черпаючи бортом воду, ледве-ледве доліз він [пароплав] до Севастополя (Леся Українка); Уже дерев'яна щогла починає хилитися набік... Словник української мови у 20 томах
  2. борт — I (голл. boord, нім. Bord) 1. Бокова стінка, бік судна, вантажного автомобіля, відкритого товарного вагона. 2. Передній край одягу з ґудзиками й петлями. II (голл. boort) сірі або чорні алмази з дефектами і неправильної форми зростки алмазів, що їх використовують для технічних цілей. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. борт — борт (108) — спеціальний паз; гніздо; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  4. борт — [борт] -ту, ор. (за) бортом, м. (на) боурту/ борт'і, мн. борти, боурт'іў два бортие (судно) Орфоепічний словник української мови
  5. борт — (-у) ч.; арм. Те саме, що бетономішалка. Балабін. Словник жарґонної лексики української мови
  6. борт — БОРТ, ч. 1. род. у. Бокова стінка судна; бічна частина палуби. Черпаючи бортом воду, ледве-ледве доліз він [пароплав] до Севастополя (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. борт — 1. (корабел.) облавок 2. (одягу) вилог, омет, пола Словник чужослів Павло Штепа
  8. борт — (судна) облавок, (човна) з. крило. Словник синонімів Караванського
  9. борт — БОРТ (бокова стінка судна), ЛАГ мор.; ОБЛА́ВОК заст. (звичайно про борт невеликого судна). Федя ліг на одну з лав у човні і, перехилившись через борт, потягся губами до води (М. Трублаїні); Глухо плюскотіла за облавком чорна дунайська хвиля (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  10. борт — Борт — bort(1) — Boоrt(1), Bort — 1) Зернисті аґреґати кристалів алмазів. 2) У відношенні до кар’єру — **pit edge, flank of an open cast — *Tagebaugrenze, Tagebaurand, Tagebauwand — бічна стінка, напр., борт кар’єру. Гірничий енциклопедичний словник
  11. борт — 1. Кам'яна межа між шляховим полотном і хідником або газоном. 2. Пасіка для бджіл. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. борт — Борт, -та м. = борть. Вх. Зн. 4. Словник української мови Грінченка
  13. борт — борт 1 іменник чоловічого роду одягу, посуду борт 2 іменник чоловічого роду судно Орфографічний словник української мови
  14. борт — ч. 1》 род. -у. Бокова стінка судна; бічна частина палуби. 2》 род. -у. Невисока стінка кузова автомашини і т. ін. 3》 род. -а. Боковий край у посуді. 4》 род. -а. Край одягу, капелюха. 5》 Огорожа хокейного майданчика. 6》 спец. Корабель, авіалайнер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  15. борт — Коли в родовому відмінку іменника борт варто вживати закінчення -у, а коли -а? Якщо йдеться про бік судна, автомобіля та іншого транспортного засобу, ставимо -у. Біля борту (наголос на першому складі) машини. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  16. борт — викида́ти / ви́кинути за борт кого, що. Відмовлятися від кого-, чого-небудь як від непотрібного, непридатного і т. ін. Не варто викидати за борт і один з найстарших різновидів фантастики з його роллю популяризатора наукових знань. Фразеологічний словник української мови