буквар

Підручник для початкового навчання читанню й письму; перші друковані книжки, які вважаються б., з'явилися в XVI ст., назва — у XVI ст.; спершу мали релігійний характер, з XVIII ст. містили світські тексти, перший укр. б. надрукований І. Федоровим у Львові 1574.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буквар — буква́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. буквар — [буквар] -ар'а, ор. -арем, м. (ў) -ар'і/ -ар'у, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  3. буквар — -я, ч. Книжка для початкового навчання грамоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буквар — БУКВА́Р, я́, ч. Книжка для початкового навчання грамоти. Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар (Т. Шевченко); Найбільше подобається Катрусі новий буквар (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. буквар — • буквар - початковий посібник для навчання грамоти. Назви для книжок цього виду на Україні довго не були усталеними, в 16 — 19 ст. їх називали також "азбуками", "абетками", "граматиками" ("граматками"). Вважають, що термін "буквар" увів М. Смотрицький. Українська літературна енциклопедія
  6. буквар — БУКВА́Р, А́ЗБУКА заст., АБЕ́ТКА заст., ГРАМА́ТКА заст. Благословенна та ясна година, Коли буквар до рук бере дитина (Д. Павличко); Діждали неділі, і Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кириликом граматку (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  7. буквар — Буква́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м; -варі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. буквар — БУКВА́Р, я́, ч. Книжка для початкового навчання Грамоти. Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар (Шевч., II, 1953, 319); Найбільше подобається Катрусі новий буквар (Донч., VI, 1957, 424). Словник української мови в 11 томах