буквар
БУКВА́Р, я́, ч. Книжка для початкового навчання Грамоти.
Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар (Шевч., II, 1953, 319);
Найбільше подобається Катрусі новий буквар (Донч., VI, 1957, 424).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буквар — буква́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- буквар — [буквар] -ар'а, ор. -арем, м. (ў) -ар'і/ -ар'у, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
- буквар — -я, ч. Книжка для початкового навчання грамоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буквар — БУКВА́Р, я́, ч. Книжка для початкового навчання грамоти. Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар (Т. Шевченко); Найбільше подобається Катрусі новий буквар (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- буквар — • буквар - початковий посібник для навчання грамоти. Назви для книжок цього виду на Україні довго не були усталеними, в 16 — 19 ст. їх називали також "азбуками", "абетками", "граматиками" ("граматками"). Вважають, що термін "буквар" увів М. Смотрицький. Українська літературна енциклопедія
- буквар — Підручник для початкового навчання читанню й письму; перші друковані книжки, які вважаються б., з'явилися в XVI ст., назва — у XVI ст.; спершу мали релігійний характер, з XVIII ст. містили світські тексти, перший укр. б. надрукований І. Федоровим у Львові 1574. Універсальний словник-енциклопедія
- буквар — БУКВА́Р, А́ЗБУКА заст., АБЕ́ТКА заст., ГРАМА́ТКА заст. Благословенна та ясна година, Коли буквар до рук бере дитина (Д. Павличко); Діждали неділі, і Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кириликом граматку (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
- буквар — Буква́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м; -варі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)