вальденси

Суспільно-релігійний рух аскетично-реформаторського характеру у Франції та Італії в XIII-XIV ст.; започаткований П. Вальдом у Ліоні бл. 1170; вимагали реформи Церкви, практикували убогість; засуджені папством, переслідувані інквізицією; попередники гуситів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальденси — -ів, мн. Прихильники єресі, що виникла в 1175 р. в Ліоні; проповідували відмову від приватної власності, повернення до раннього християнства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вальденси — ВАЛЬДЕ́НСИ, ів, мн. (одн. вальде́нс, а, ч.). Представники християнського руху раннього Середньовіччя. Вальденси отримали свою назву від імені засновника цього руху, ліонського купця Петра Вальда, який у 1173 році роздав своє майно... Словник української мови у 20 томах
  3. вальденси — вальде́нси прихильники єресі, що виникла в 1175 р. в Ліоні (засновник – купець П. Вальдо, звідки й назва). В. проповідували відмову від приватної власності, повернення до раннього християнства. Словник іншомовних слів Мельничука