водень
Н, хіміч. елемент з атомним числом 1; безбарвний газ без запаху; найлегший з елементів, утворює ізотопи дейтерій і тритій; хіміч. досить активний; відновник; горючий, з киснем утворює вибухові суміші; у вільному стані присутній в космічному просторі (в зірках, газових туманностях тощо), на Землі — у вигляді сполук; макроелемент; застосовують при хіміч. синтезі, у киснево-водневих пальниках, як компонент різних видів пального; відкрив 1766 Кавендіш.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водень — во́день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- водень — [водеин'] -д(‘)н'у, ор. -днеим, м. (на) -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- водень — Водород — hydrogen — Wasserstoff, Hydrogen — хім. елемент. Символ Н, ат.н. 1.,ат.м. 1,0079. Відомо три ізотопи В.: протій, дейтерій, тритій. В. — безбарвний газ без запаху і смаку. В. — один з осн. компонентів всіх природних органічних сполук. Гірничий енциклопедичний словник
- водень — -дню, ч. Проста речовина хімічного елемента Гідрогену. Найлегший, безбарвний, без кольору і смаку газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водень — ВО́ДЕНЬ, дню, ч. Хімічний елемент з атомним номером 1 – проста речовина, яка складається з двох атомів гідрогену; газ без кольору, запаху й смаку. Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом – воднем (М. Словник української мови у 20 томах
- водень — Во́день, во́дню, -дневі, у -дні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водень — ВО́ДЕНЬ, дню, ч. Хімічний елемент, найлегший газ, який у сполуці з киснем утворює воду. Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом — воднем (Трубл. Словник української мови в 11 томах