водень
ВО́ДЕНЬ, дню, ч.
Хімічний елемент з атомним номером 1 – проста речовина, яка складається з двох атомів гідрогену; газ без кольору, запаху й смаку.
Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом – воднем (М. Трублаїні);
Перші дві з половиною години стоїчно дививсь у ставок і думав: “Отже, дивись: кисень з воднем, яке-небудь Н2О, а скільки риби має” (Остап Вишня);
В повітрі водень почав бурхливо з'єднуватися з киснем, учні знають, що з такого поєднання утворюється... – Вода! Водяна пара! – хором закричали діти (О. Бердник);
Збільшується використання водню в металоводневих системах ядерних і термоядерних енергетичних установок (з наук. літ.).
△ (1) Хло́ристий во́день – безбарвний газ із різким запахом, сполука хлору з воднем.
Від гострого запаху хлористого водню крутило в носі й дерло в горлі (з наук.-попул. літ.);
Розчин хлористого водню у воді називається соляною кислотою (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- водень — во́день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- водень — [водеин'] -д(‘)н'у, ор. -днеим, м. (на) -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- водень — Водород — hydrogen — Wasserstoff, Hydrogen — хім. елемент. Символ Н, ат.н. 1.,ат.м. 1,0079. Відомо три ізотопи В.: протій, дейтерій, тритій. В. — безбарвний газ без запаху і смаку. В. — один з осн. компонентів всіх природних органічних сполук. Гірничий енциклопедичний словник
- водень — -дню, ч. Проста речовина хімічного елемента Гідрогену. Найлегший, безбарвний, без кольору і смаку газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водень — Н, хіміч. елемент з атомним числом 1; безбарвний газ без запаху; найлегший з елементів, утворює ізотопи дейтерій і тритій; хіміч. досить активний; відновник; горючий, з киснем утворює вибухові суміші... Універсальний словник-енциклопедія
- водень — Во́день, во́дню, -дневі, у -дні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водень — ВО́ДЕНЬ, дню, ч. Хімічний елемент, найлегший газ, який у сполуці з киснем утворює воду. Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом — воднем (Трубл. Словник української мови в 11 томах