відумерщина
У староукр. праві успадкування майна смерда, котрий не мав нащадків чоловічого роду, князем; частково ця інституція стосувалася бояр; у Козацькій державі — майно померлого, яке переходило у скарбницю, коли у того не було ніяких нащадків.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відумерщина — відуме́рщина іменник жіночого роду майнова спадщина після померлих арх. Орфографічний словник української мови
- відумерщина — -и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відумерщина — ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Л. Словник української мови у 20 томах
- відумерщина — ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- відумерщина — Відумерщина, -ни ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять. Федьк. Словник української мови Грінченка