1. Словник української мови у 20 томах

відумерщина

ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст.

Майнова спадщина після померлих.

Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Л. Мартович);

Володимир приймав їх [варягів] у склад свого боярства, забезпечував їм хліб на випадок недуги, а нащадкам відумерщину по батькові до смерті (Юліан Опільський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відумерщина — відуме́рщина іменник жіночого роду майнова спадщина після померлих арх. Орфографічний словник української мови
  2. відумерщина — -и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відумерщина — У староукр. праві успадкування майна смерда, котрий не мав нащадків чоловічого роду, князем; частково ця інституція стосувалася бояр; у Козацькій державі — майно померлого, яке переходило у скарбницю, коли у того не було ніяких нащадків. Універсальний словник-енциклопедія
  4. відумерщина — ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  5. відумерщина — Відумерщина, -ни ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять. Федьк. Словник української мови Грінченка