гребінець

Значення в інших словниках

1. гребінець — гребіне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. гребінець — -нця, ч. 1》 Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. 2》 Зменш.-пестл. до гребінь 3-5). 3》 мн. Рогові бахромки, які відростають до зими по краях пальців лап птахів родини куроподібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гребінець — стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. .. Фразеологічний словник української мови
4. гребінець — Гребіне́ць, -бінця́, -бінце́ві, -нце́м; -бінці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гребінець — ГРЕБІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. Дістала [Софія] ..штучний гребінець і всадила собі у волосся (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. гребінець — Гребінець, -нця м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. ІІІ. 207. Словник української мови Грінченка