гребінець
ГРЕБІНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
1. Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски.
Дістала [Софія] ..штучний гребінець і всадила собі у волосся (Л. Укр., III, 1952, 541);
Мати сиділа на полу, в самій сорочці й спідниці, розчісувала гребінцем сиве рідке волосся (Коп., Вибр., 1953, 28).
2. Зменш.-пестл. до гре́бінь 3-5.
Харчовими відходами.. свійської птиці є голівки, гребінці, шийки, крильця, ніжки (Технол. пригот. їжі, 1957, 64);
Зелені хвилі з білими гребінцями поспішали назустріч пароплаву (Донч., III, 1956, 203).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гребінець — гребіне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гребінець — -нця, ч. 1》 Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. 2》 Зменш.-пестл. до гребінь 3-5). 3》 мн. Рогові бахромки, які відростають до зими по краях пальців лап птахів родини куроподібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гребінець — Двостулковий морський молюск; стулки радіально-ребристі, діаметром до 17 см, в замковій частині прямі; деякі види г. їстівні. Універсальний словник-енциклопедія
- гребінець — стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. .. Фразеологічний словник української мови
- гребінець — Гребіне́ць, -бінця́, -бінце́ві, -нце́м; -бінці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гребінець — Гребінець, -нця м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. ІІІ. 207. Словник української мови Грінченка