1. Словник української мови в 11 томах

гребінка

ГРЕБІ́НКА, и, ж.

1. Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін.

Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця, .. стала розплітати свої грубі коси (Григ., Вибр., 1959, 32);

Вона подала широку надщерблену гребінку, якою мичуть у селах клоччя (М. Ол., Леся, 1960, 53);

*Образно. Сонце вже сховалося за синюватою гребінкою пралісу (Руд., Остання шабля, 1959, 229);

*У порівн. Лушпиння застрявало в бороді, яку він час од часу розчісував пальцями, мов гребінкою (Шиян, Гроза.., 1956, 135).

◊ Стри́гти (постри́гти) [всіх] під одну́ гребі́нку — зрівнювати всіх у якому-небудь відношенні, підводити під один рівень.

Володимирові стало соромно за тих незграбних торговельників та постачальників, які за своїм бюрократичним правилом всіх людей готові постригти під одну гребінку (Руд., Вітер.., 1958, 239).

2. Пристрій чи інструмент у вигляді довгастої пластинки з рядом зубців на один бік.

Зрізування грунту.. провадять гребінкою [бульдозера] для того, щоб не допустити перевантаження трактора (Довідник сіль. будівельника, 1956, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребінка — Гребенка — comb, rake — *Verteilerschiene, Verteiler – в техніці — труба з рядом відводів на один бік. Гірничий енциклопедичний словник
  2. гребінка — -и, ж. 1》 Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін. 2》 Пристрій чи інструмент у вигляді довгастої пластинки з рядом зубців на один бік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Гребінка — Гребі́нка 1 прізвище Гребі́нка 2 іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  4. гребінка — стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. .. Фразеологічний словник української мови
  5. Гребінка — Гребі́нка, -нки, -нці (станція); гребі́нський, -ка, -ке Гребі́нка, -бі́нки, -бі́нці (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гребінка — Гребінка, -ки ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. І. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. Словник української мови Грінченка