1. Словник української мови Грінченка

гребінка

Гребінка, -ки

ж.

1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. І. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346.

2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». Вас. 171.

3) = решітка 5. Шух. І. 167.

4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. ум. гребіночка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребінка — Гребенка — comb, rake — *Verteilerschiene, Verteiler – в техніці — труба з рядом відводів на один бік. Гірничий енциклопедичний словник
  2. гребінка — -и, ж. 1》 Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін. 2》 Пристрій чи інструмент у вигляді довгастої пластинки з рядом зубців на один бік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Гребінка — Гребі́нка 1 прізвище Гребі́нка 2 іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  4. гребінка — стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. .. Фразеологічний словник української мови
  5. Гребінка — Гребі́нка, -нки, -нці (станція); гребі́нський, -ка, -ке Гребі́нка, -бі́нки, -бі́нці (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гребінка — ГРЕБІ́НКА, и, ж. 1. Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін. Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця, .. стала розплітати свої грубі коси (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах