греки

Індоєвроп. народ, який з 2000 до н.е. заселяв територію пізнішої Греції; перша хвиля ймовірно розділилася на ахейців та іонійців; дорійці прибували поступово з XIII ст. до н.е.; назва г. (ймовірно від племені грайкой) запроваджена римлянами; самоназва елліни.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. греки — -ів, мн., (одн. грек, -а, ч.; гречанка, -и і грекиня, -і, ж.). Народ, що становить основне населення Греції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Греки — Гре́ки іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. греки — ГРЕ́КИ, ів, мн. (одн. грек, а, ч.; греча́нка, и і греки́ня, і, ж.). Народ, що становить основне населення Греції. Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (Жур., Звич. Словник української мови в 11 томах