гісоп

Напівкущ; поширений в Середземномор'ї та центр. районах Азії; квітки фіолетово-сині, зібрані в колоскові суцвіття; вирощують як лікарську, медоносну і декоративну рослину; використовують у косметиці та як приправу.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гісоп — гісо́п іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. гісоп — -у, ч. Багаторічна рослина родини губоцвітих, із листу якої виробляють запашну олію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гісоп — (росл.) купальське зілля Словник чужослів Павло Штепа
  4. гісоп — ГІСО́П, у, ч. Рослина або напівкущ родини губоцвітих із супротивними листками і дрібними перев. темно-синіми квітками, які утворюють продовгуваті колосоподібні суцвіття. Гісоп вирощують як лікарську, медоносну і декоративну рослину (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. гісоп — Гісо́п, -пу, -пові (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гісоп — ГІСО́П, у, ч. Багаторічна рослина родини губоцвітих, з листу якої виробляють запашну олію. Гісоп крейдяний.. росте, головним чином, на крейдоподібному мергелі (Бот. ж., X, 2, 1953, 52). Словник української мови в 11 томах