далматин

Порода собак; раніше — мисливські, нині декоративні; шерсть коротка, біла, з чорними або коричневими плямами.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. далматин — далмати́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. далматин — -а, ч. Далматський дог, порода декоративних собак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. далматин — ДАЛМАТИ́Н, а, ч. 1. Порода собак із короткою білою шерстю та чорними або коричневими плямами. Далматин – досить великий, сильний і витривалий собака, здатний долати великі відстані (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах